Завдання ІРЦ

•    Проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, озроблення рекомендацій щодо освітньої програми, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини.
•   Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної освіти або не відвідують заклади освіти та не отримують відповідної допомоги.
•   Участь в командах психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, а також психолого-педагогічних комісіях з метою моніторингу динаміки розвитку дитини.
•   Надання консультацій та методичної допомоги  педагогічним працівникам закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладів освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.
•    Консультування батьків або законних представників дітей з особливими освітніми потребами стосовно мережі закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.
•    Моніторинг динаміки розвитку дітей з особливими освітніми потребами шляхом взаємодії з їх батьками (законними представниками) та закладами освіти, в яких вони навчаються.

Особливості інклюзивної дошкільної освіти

Кожна людина, незалежно від стану здоров'я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від якості освіти здорових людей

Цей принцип, що відбитий у низці міжнародних документів, покладений в основу організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, котре впроваджується з метою реалізації їхнього права вибору навчального закладу та форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.

Особливості інклюзивної дошкільної освіти

Аналіз закордонної практики свідчить, що інклюзивна освіта передусім є можливістю для дітей з нерізко вираженими вадами психофізичного розвитку. Це, зокрема:

Ø окремі форми затримки психічного розвитку;

Ø певні мовленнєві відхилення;

Ø зниження слуху чи зору;

Ø нескладні опорно-рухові вади;

Ø порушення емоційно-вольової сфери.

Головні завдання інклюзивного (інтегрованого) навчання та виховання дітей в ЗДО:

1.  Забезпечення обов'язкової дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку (Закон  1.  України  "Про  дошкільну  освіту"  (2628-14); Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 49, ст. 259) та Закон України від 06.07.2010 № 2442-VI  «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу у відповідності з програмовими вимогами до навчання дошкільників з вадами психофізичного розвитку».

2. Розвиток потенційних можливостей дітей з особливостями психофізичного розвитку в спільній діяльності із здоровими однолітками.

3.        Організація психолого-педагогічного супроводу дітей з особливостями в розвитку в дошкільних навчальних закладах.

4.  Реалізація корекційно - розвивального навчання, направленого на виправлення або послаблення  наявних у дітей фізичних та (або) психічних порушень, які заважають їх успішному навчанню і розвитку.

5.    Створення адаптивно-освітнього простору, який задовольнить освітні потреби дитини з особливостями психофізичного розвитку.

6.         Формування життєво важливого досвіду і цілеспрямованого розвитку когнітивних, мовленнєвих, моторних, соціальних функцій у дітей, які дозволять знизити залежність дитини від сторонньої допомоги та підвищити  соціальну адаптацію.

7. Формування у суспільстві позитивного ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, створення психологічно комфортного середовища в освітній установі.

8.  Попередження виникнення та подолання (за наявністю) вторинних, третинних порушень фізичного та (або) психічного розвитку у дітей з особливими потребами.

Закон України "Про освіту" (інклюзивне навчання)

Стаття 19. Освіта осіб з особливими освітніми потребами

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

2. Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими освітніми потребами на всіх рівнях освіти.

3. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.

4. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості.

5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну.

6. Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами, зокрема тими, що спричинені порушенням розвитку та інвалідністю, у закладах дошкільної, позашкільної та середньої освіти здійснюються за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.

7. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

8. Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.

Стаття 20. Інклюзивне навчання

1. Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

Стаття 12. Типи закладів дошкільної освіти

Для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі закладів дошкільної освіти можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Стаття 12. Типи закладів дошкільної освіти

Діти з особливими освітніми потребами можуть перебувати до семи (восьми) років у спеціальних закладах дошкільної освіти (групах) та інклюзивних групах закладів дошкільної освіти.

Стаття 12. Типи закладів дошкільної освіти

У всіх типах закладів дошкільної освіти при реалізації права дітей на дошкільну освіту враховуються особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти.

Стаття 23. Освітня програма

Здобуття дошкільної освіти дітьми, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Державної базової програми центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Стаття 33. Соціальний захист дітей дошкільного віку

Дітям, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, гарантовано право на:

-         відвідування державних і комунальних закладів дошкільної освіти з гнучким режимом роботи та їх утримання у цих закладах за рахунок держави;

-         отримання психолого-педагогічної допомоги в інклюзивно-ресурсних центрах, що діють відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Інклюзія (від англ. inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, і насамперед, що мають труднощі у фізичному розвитку. Він припускає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. Термін інклюзія має відмінності від термінів інтеграція та сегрегація. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату.

Інклюзія — це процес реального включення дітей з особливостями психофізичного розвитку в активне суспільне життя і однаковою мірою необхідна для всіх членів суспільства. Дитина з особливими потребами — це не обділена долею, це, швидше, визначений спосіб життя за обставин, що склалися, який може бути дуже цікавий їй  і оточуючим людям, якщо порушення  розглядати в рамках соціальної концепції. Тоді головний сенс процесу інклюзії можна позначити так: «Всім тут раді!»

1. Цей Порядок розроблено з метою встановлення єдиних вимог до комплектування iнклюзивних груп у дошкiльних навчальних закладах незалежно вiд пiдпорядкування та форми власностi.

 2. Інклюзивнi групи у дошкiльних навчальних закладах створюються для забезпечення умов дiтям з особливими освiтнiми потребами, у тому числi дiтям з iнвалiднiстю, для розвитку та навчання спiльно зi своїми однолiтками.

 3. Головна мета створення iнклюзивних груп — задоволення соцiальних та освiтнiх потреб, органiзацiя корекцiйно-розвиткової роботи з дiтьми з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю.

 4. У своїй роботi дошкiльнi навчальнi заклади, що мають iнклюзивнi групи, керуються Конституцiєю України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими вiдповiдно до Конституцiї та законiв України, актами Кабiнету Мiнiстрiв України, наказами Мiнiстерства освiти i науки України i Мiнiстерства охорони здоров’я України, цим Порядком, власним статутом.

 5. Прийом дiтей до iнклюзивних груп здiйснюється керiвником дошкiльного навчального закладу протягом календарного року за наявностi мiсць на пiдставi заяви батькiв або осiб, якi їх замiнюють, медичної довiдки про стан здоров’я дитини з висновком лiкаря, що дитина може вiдвiдувати дошкiльний навчальний заклад, довiдки дiльничного лiкаря про епiдемiологiчне оточення, свiдоцтва про народження.

      Для дiтей з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю, додатково подається висновок психолого-медико-педагогiчної консультацiї, копiя медичного висновку про дитину-iнвалiда вiком до 18 рокiв (наданої лiкарсько-консультативною комiсiєю) або копiя посвiдчення особи, яка одержує державну соцiальну допомогу, вiдповiдно до Закону України «Про державну соцiальну допомогу iнвалiдам з дитинства та дiтям-iнвалiдам», копiя iндивiдуальної програми реабiлiтацiї дитини-iнвалiда, направлення мiсцевого органу управлiння освiтою.

 6. До iнклюзивних груп зараховуються дiти з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю, якi за висновком лiкарсько-консультативної комiсiї можуть вiдвiдувати дошкiльнi навчальнi заклади.

 7. Дiти з тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату, якi самостiйно не пересуваються i потребують iндивiдуального догляду, зараховуються до iнклюзивних груп при забезпеченнi постiйного супроводу асистентом дитини.

 8. Наповнюванiсть iнклюзивної групи в дошкiльному навчальному закладi становить до 15 осiб, з них — 1–3 дитини з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю.

 9. Дiти з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю, можуть перебувати в iнклюзивнiй групi дошкiльного навчального закладу до 7 (8) рокiв вiдповiдно до висновку психолого-медико-педагогiчної консультацiї залежно вiд рiвня та ступеня порушення.

 10. Протипоказаннями для прийому дiтей до iнклюзивних груп дошкiльних навчальних закладiв є:

·          III i IV ступенi порушень функцiй органiзму, якi не сумiснi з перебуванням дитини в органiзованому колективi;

·          всi хвороби у гострому перiодi, хронiчнi хвороби в стадiї загострення, всi хвороби, якi потребують стацiонарного лiкування, гострi iнфекцiйнi захворювання до закiнчення строку карантину.

 11. Якщо в перiод перебування в iнклюзивнiй групi дошкiльного навчального закладу у дитини з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю, буде проявлятись неконтрольована поведiнка, що може загрожувати її життю i здоров’ю або членiв дитячого колективу, то за рiшенням педагогiчної ради така дитина направляється для додаткового обстеження до психолого-медико-педагогiчної консультацiї для вирiшення питання щодо подальшого перебування в iнклюзивнiй групi.

 12. Медичне обслуговування дiтей в iнклюзивнiй групi дошкiльного навчального закладу забезпечується медичними працiвниками цього закладу вiдповiдно до затверджених штатних нормативiв та посадових обов’язкiв.